Про активну громадську позицію випускників громади
Серед випускників Мар’їнського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 багато справжніх патріотів та особистостей, які мають чітку громадянську позицію. Дехто став на захист Батьківщини; дехто боронить її в тилу, допомагаючи нашим Захисникам та Захисницям наблизити довгоочікувану ПЕРЕМОГУ! Не стоїть осторонь проблем сьогодення і Мокра Тетяна, випускниця 2018 року. Дівчина на собі відчула страшний біль, який завдала клята війна. Закінчивши 6 клас, Тетяна змушена була покинути рідну домівку й разом з рідними виїхати в пошуках спокійного місця перебування, бо 11 липня 2014 року стався перший обстріл Мар’їнки, який розділив життя всіх мешканців міста на ДО та ПІСЛЯ. Але згодом Тетяна все ж таки повернулася додому, до рідної школи, де і отримала атестат про повну загальну середню освіту. Дівчина з дитинства виявляла лідерські якості, була сміливою, упевненою в собі, мала мету, до якої прагла, відрізнялася дружелюбністю, умінням переконувати та відстоювати власну позицію, але головною особливістю дівчині є велике щире серце, яке завжди співпереживає та допомагає людям! Наразі дівчина має активну громадянську позицію, вона докладає максимум зусиль, аби допомогти військовим захистити рідну землю та звільнити її від ворогів. Ось що саме розповіла нам Тетяна про її волонтерську діяльність:
«Моя допомога військовим почалась 7 березня 2023 року. До того я допомагала інформаційно (ми з друзями створили групу в телеграмі "Мар'їнка переклічка") та донатами на збори. У 2022 році я не займалась особистими зборами, бо не була емоційно готова й відчувала велику відповідальність, із якою боялась не впоратись.
На початку березня 2023 року я побачила заклик однієї волонтерки, що їй не вистачає рук на закриття зборів. На цей момент по мережі поширювались перші фото Мар'їнки з дронів. У мене всередені була порожнеча, страшний біль, відчай за рідне місто. Я хотіла цю прірву чимось заповнити, тому відгукнулась на цю пропозицію.
Мій перший збір я проводила просто в себе в інстаграмі, на свою аудиторію, без участі блогерів і різних ініциатив, які допомогають у закритті. Збір був на шолом для бійця Спецпідрозділу, який знаходився під Бахмутом, у ті місяці там відбувались найзапекліші бої, збір я закрила за 2 дні. Далі був збір для бійця 93-ї бригади, також на шолом (прикріплю фото) і цей збір я також успішно закрила.
Мені подобався сам процес - створення ідеї для банера, написання тексту, через який люди й донатили гроші, бо я все детально розписувала. З відповідальністю я впоралась, бо звітую в себе в інстаграмі за кожну копійку, чим, скоріш за все, і заслужила довіру.
Потім мені спало на думку: «Якщо в мене виходить, чому я не можу допомагати бійцям, які захищають моє рідне місто?» Я почала дізнаватись із ким можна тримати зв'язок, які потреби має бригада. Тому наступного разу я вже збирала кошти зі своєю подругою на Старлінк. Я для 79-ої бригади, вона - для 72-ої. Збір ми закрили за 18 годин! Далі хлопці попросили рації, це був перший масштабний збір - 118 000 гривень. Ми закрили його за пару днів.
Ще трохи пізніше мені написали дівчата, які займаються зборами й запропонували приєднатись до них, аби зібрати на потреби Спецпідрозділу на тепловізор і біноклі та інші необхідні речі.
Далі був збір з Настею (це волонтерка, яка дала мені доручення на мій перший збір на шолом) на мавік. Це, напевно, найважливіша річ, яка є зараз на фронті. Дрони - це очі наших військових!
Між цими зборами робила мінібанки, щоб закрити потреби військових на ремонт машин, на шоломи, тепловізори. Допомагала також цивільним із Херсону.
Наразі в мене є актуальний збір спільно з іншою волонтеркою на мавік для 79-ої бригади, аби вони завжди бачили ворога.
Я не називаю себе гучним словом «волонтер». Я роблю те, шо в моїх силах. Люблю свою країну, свій дім і безмежно поважаю наших захисників. Мені боляче через те, шо зробили з Мар'їнкою, із моєю Батьківщиною, друзями… Ми вкотре маємо починати життя спочатку. Тому я і вирішила допомагати. Хочу, аби якомога менше людей відчували те, шо ми пережили. А захистити від росії нас можуть тільки українські воїни, а ми - їхній надійний тил!»
Педагогічний колектив Мар’їнського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 пишається своїми вихованцями, їхніми гідними вчинками. Тетяна своїм прикладом довела, що кожен небайдужий українець може внести свій посильний внесок у ПЕРЕМОГУ! Щиро віримо, що разом ми подолаємо ворога та виженемо його з нашої рідної землі!