Вислови та афоризми про українську мову
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос— більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
Тарас Шевченко
~~~
Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон Куліш
~~~
Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я... І поки живе мова — житиме й народ, яко національність... От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань.
Іван Огієнко
~~~
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Максим Рильський
~~~
Україну може об’єднати лише єдина державна українська мова на всіх її землях.
Олександр ПОНОМАРІВ
~~~
Руйнування мови — основи національної культури — це вже не просто вина, а злочин держави перед народом.
Анатолій Мокренко
~~~
Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих— рідна мова,
Вишневих ніжних пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Максим Рильський
~~~
Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть.
Ліна Костенко
~~~
Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…
Максим Рильський
~~~
Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить...
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг...
Олександр Олесь
~~~
Без мови рідної юначе, й народу нашого нема!
Володимир Сосюра
~~~
Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння.
Юрій Мушкетик